Замість притулку патронатна сім’я!
Багато труднощів навколо нас саме через безсердечність та байдужість до всього того, що на даному етапі нас не стосується. Кожен з нас має право відчути батьківську любов та родинне тепло. Але є діти, які цього позбавлені. Вони мріють про сім'ю, про сімейний затишок, батьківську турботу і материнську любов.
Тому, хто виріс у родині, важко уявити, що відчуває маленька дитина, яка залишилась без батьків. Майже безпорадна, без батьківської підтримки і любові, вона залишається наодинці із складними життєвими проблемами. Вирішенням проблеми може стати патронатна сім’я.
Що таке патронат?
Це підтримка сімей з дітьми, які потрапили в складні життєві обставини і передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Тобто, патронатна сім’я – це тимчасова сім’я для дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах, що має мінімізувати травматизацію дитини, коли її забирають від батьків. Такі діти не потраплятимуть в інтернатні заклади, а перебуватимуть в спеціально підготовленій сім’ї, де про них турбуватимуться, забезпечать догляд і реабілітацію. Коли сім’я вийшла з проблемної ситуації, тоді дитина повертається у родину. Якщо не вдається дійти позитивного результату, далі розглядаються питання про влаштування її у сімейні форми виховання.
Яка мета патронату над дитиною?
Метою патронату є забезпечення права кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, виховуватися у сприятливому та безпечному сімейному середовищі шляхом відновлення здатності батьків (осіб, які їх замінюють) опікуватися дитиною та виховувати її, а в разі неможливості – вчинення заходів щодо захисту дитини та прийняття рішень щодо її влаштування до постійної форми сімейного виховання, яка найбільше відповідає потребам дитини.
Відразу зауважимо для бажаючих проявити свої батьківські почуття: патронат над дитиною – не для вас. Патронатний вихователь повинен любити прийняту на час дитину, але не прив’язуватися до неї і вести себе з дитиною так, щоб він теж не прив’язався, бо розрив сформованих відносин – стрес для дитини при передачі в іншу сім’ю. Патронатні батьки не замінюють дітям рідних. Їх завдання – допомогти діткам впоратися зі стресом, поки біологічні батьки проходять реабілітацію.
Але проблема в тому, що дитина і за день звикає, якщо їй добре. Саме тому вимоги до патронатних вихователів дуже серйозні.
Хто такий патронатний вихователь?
Патронатний вихователь – особа, яка на професійній основі здійснює догляд, виховання і розвиток дитини/дітей, влаштованої/них в її сім’ю.
Хто може стати патронатним вихователем?
Громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі;
мають позитивний досвід виховання дітей;
мають житло (власне, орендоване чи на правах користування);
не мають судимості;
стан здоров’я яких дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;
одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю;
зібрали та надали відповідний пакет документів, необхідний для кандидатів у патронатні вихователі;
пройшли навчання та отримали довідку та рекомендації за результатами навчання за тренінговою Програмою підготовки сімей-кандидатів у патронатні вихователі.
На жаль, в м.Енергодар така соціальна послуга, як патронатна сім’я, не набула популярності.
Шановні Енергодарці!!!! Якщо Ви готові поділитися сімейним теплом з дітьми, які мають ризик залишитися без батьківського піклування та потребують тимчасової підтримки, ЗВЕРТАЙТЕСЯ за консультацією та допомогою в оформленні відповідних документів до Енергодарського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: вул.Козацька, буд.17, каб. №3 - Ірина Олександрівна, тел. 6 19 54, 066 153 4739.
|