Патронат -  тимчасова екстрена форма влаштування дітей.

Дослідження виявили, що інтернати спричиняють непоправну шкоду дітям, навіть найкращі з них не можуть забезпечити належної турботи та уваги дитині. Виховання в інтернатах особливо небезпечне для дітей віком від 0 до 3 років, на який припадає найважливіша фаза розвитку в житті дитини. Інтереси установи завжди переважають над індивідуальними потребами дитини, яку змушують бути "як всі". 
Як наслідок, дитина втрачає індивідуальність, у неї формується споживацька позиція, єдиними цінностями для неї стають матеріальні блага. Відсутність значущої особи в житті дитини, відсутність прикладу для наслідування не дає змоги усвідомити сформувати життєві орієнтири. Зростаючи в державних інституціях, діти не набувають достатніх навичок для успішної соціальної інтеграції. Статистика показує, що 20% випускників інтернатів мають судимість, 14% займаються проституцією, 10% протягом двох років після випуску здійснюють самогубство, і лише 10% повністю інтегруються в суспільство.
Конвенція ООН про права дитини наголошує на тому, що діти повинні зростати в сімейному оточенні, адже тільки сімейне середовище здатне забезпечити дитині умови для повноцінного розвитку та дає шанс на щасливе майбутнє.
Таким критеріям відповідають: біологічні сім’ї, патронат, усиновлення, прийомні сім’ї, опіка та піклування, дитячі будинки сімейного типу. 
На жаль, попри всю важливість та доцільність, на сьогодні послуга патронат розвивається досить повільними темпами.
Патронат - це тимчасова екстрена форма влаштування, потрібна для того, щоб прихистити дитину в критичній ситуації. 
Сімейний патронат покликаний допомогти дітям:
- які втратили батьків;
- від яких відмовились після народження;
- чиї батьки неналежно виконують свої батьківські обов’язки (в т.ч. через хворобу);
- які страждають від батьківської недбалості та жорстокого поводження, насильства та/чи ризикують наразитись на це надалі.
Така альтернативна форма догляду потрібна, щоб не допустити влаштування дітей у заклади інституційного виховання, де дитина страждає від нехтування, завдається шкода її здоров'ю та розвитку.
Під час перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя проводиться активна комплексна робота з біологічною сім’єю дитини задля подолання чи мінімізації наслідків складних життєвих обставин. Наприклад, допомагають із працевлаштуванням, вирішенню побутових проблем,  працюють над подоланням залежностей чи хвороб батьків.
За результатами роботи приймається рішення про майбутнє дитини, в ідеалі це повернення дитини до своєї біологічної сім’ї, якщо ж робота з сім'єю не принесла результат – дитину влаштовують на постійне перебування до сімейних форм виховання:
- на усиновлення;
- до сім’ї опікуна або прийомної сім’ї;
- до дитячого будинку сімейного типу.
Зараз, наприклад, в деяких містах якщо обидва батьки захворіли на ковід, а родичів немає — дитину розміщують в лікарню. Так здорова дитина опиняється серед хворих, отримує лише формальний догляд, страждає від розлуки з рідними й це завжди сильний стрес. Альтернативою мала б бути сім'я патронатного вихователя.
Енергодарський міський центр соціальних служб ЗАКЛИКАЄ небайдужих громадян, які готові поділитися сімейним теплом з дітьми, які мають ризик залишитися без батьківського піклування та потребують тимчасової підтримки  до співпраці за адресою : м.Енергодар, вул. Козацька 17,  каб.№3,  тел.: 6-19-54, 066 153 4739 – Ірина Олександрівна.