Соціум та комунікація — важливі складові нашого гармонійного життя. Для дитини спілкування з іншими дітлахами відіграє одну з ключових ролей у формуванні особистості.

«Вони не хочуть зі мною дружити!» — зі сльозами на очах говорить малюк, підбігаючи до мами. А в іншій родині — донька відмовляється йти у садочок. Мама від виховательки дізнається, що сталося так через сварку з подружкою. Інша дитина тихенько сидить на самоті, бо її «не беруть до гри».

Таке може трапитися з кожним. Тут головне — реакція батьків, ваші подальші дії.

Що робити, якщо така ситуація трапилася?

Підтримати дитину та обійняти її.

Не знецінювати її почуттів, а повністю їх прийняти.

Назвати емоцію: «Ти засмутився. Це нормальне відчуття в такій ситуації. Як я можу тобі допомогти?».

Не тиснути та не звинувачувати в усьому дитину.

Допомогти знайти рішення, якщо малюк цього потребує.

Прожити цю ситуацію і впоратися з власними почуттями допоможе гра. Запропонуйте дитині відтворити ситуацію. Пропонуйте декілька варіантів поведінки, що робити далі: посумувати; знайти, з ким ще можна пограти; пограти самостійно; зацікавити власною грою. Важливо проговорити, що такі ситуації можуть траплятися, і що справа не в самій дитині.

Як розвивати у дитини комунікаційні навички?

Програвайте різні ситуації, що можуть трапитися між друзями. Або беріть за основу ті, що вже сталися, і які потребують пояснення.

Навчайте дитину діяти за правилами гри, якщо вона долучається до неї. А також навчіть пропонувати власні правила, які можуть бути значно цікавішими.

Навчіть домовлятися. Дітям складно поступатися, але ж уміння знаходити компроміс — важлива навичка на все життя.

Демонструйте власний приклад. Якщо дитина буде бачити, що ви засмучуєтеся після кожної неприємної комунікаційної ситуації, вона буде діяти так само.