Чи часто ви відчуваєте, що не відпочили за вихідні та не хочете зустрічати понеділок? 

Чи можливо ви перепрацьовуєте замість ваших колег, працюєте без вихідних?

Рахуєте години/хвилини до 18.00 - 19.00, тобто до завершення робочого дня?

Якщо відповідь позитивна, то скоріш за все, ви зустрілись з професійним вигоранням.

Це явище, яке розвивається на тлі хронічного стресу, нецікавості до роботи та виявляється повною втратою інтересу.

Разом з небажанням повертатись на колишню роботу ми перебираємо в голові можливості іншої роботи.

Вірогідно, десь в закуточках нашої пам'яті знайдеться ідея з працевлаштуванням за кордоном - де все не так, як тут, а краще.

Таке рішення може бути суто емоційним, тому радино спершу розібратись в причинах вигорання.

• Будьте уважні до себе, відмічайте зміни в самопочутті, настрої, ритмі життя: це допоможе своєчасно помітити перші симптоми втоми.

• Ставтеся до себе як до людини, яка потребує піклування.

• Припиніть шукати спасіння в роботі.

• Живіть своїм життям. Не замість людей, а разом з ними.

• Чітко розмежуйте професійне й особисте життя.

Розділіть робочий і особистий час і простір.

Уникайте роботи в неробочий час.

Мінімізуйте, а краще повністю уникайте роботи (і навіть думок про неї) в вихідні, святкові та відпускні дні.

• Вчіться тверезо осмислювати події кожного дня. Можна зробити традицією вечірній перегляд подій, запис в щоденник подій, що відбулися протягом 24 години (і позитивні, і негативні)

• Якщо вам дуже хочеться комусь допомогти або зробити за нього роботу, поставте собі питання: чи так вже йому це потрібно?

А може, він впорається сам?