Пам'ятаєте, нам казали, що мовчання — знак згоди? Так ось. Давайте чітко усвідомимо одну річ: «Так» це згода, а мовчання — це не згода.⠀

У нас є інтуїтивне розуміння, що таке згода. Найчастіше ми визначаємо його так: погоджуватися — це добровільно давати дозвіл іншій людині (або групі людей) зробити щось таке, що безпосередньо стосується нас і наших прав.
⠀⠀
Завдяки згоді ми можемо жити в суспільстві і працювати спільно, будувати особисті і професійні відносини, а тому нам всім так важливо з'ясувати, що ж таке згода, хто може цю згоду давати і як відрізнити коли людина погодилася, а коли ні.
⠀
Культура згоди сприяє:
мирному шляху розв'язання суперечок;
свідомому, добровільному, спільному прийняттю рішень;
закріпленню згоди як найважливішого регулятора комунікації.
⠀
У культурі згоди важливо запитувати у своїх партнерів, чи хочуть вони сексу і як саме, обговорювати деталі і бути готовим до відмови або до того, що партнер може передумати в процесі.
⠀
Культура згоди категорично проти схиляння до чогось силою — в тому числі і за допомогою психологічних технік, маніпуляцій тощо. Тому що отримане під тиском «так» - це не згода. 
⠀
Вивчати проблему згоди — означає не тільки сперечатися про юридичні формальності, а вивчати себе та інших й усвідомлено будувати свої кордони. Щоб бути зрілими, нам важливо знати, що ми готові дозволяти іншим людям, а що — категорично ні.