Аб’юзивні відносини (від англ. Abusive relationships) - залежні відносини, в яких партнер порушує особисті кордони іншої людини, принижує, допускає жорстокість в спілкуванні і діях з метою придушення волі жертви. У такому типі відносин жертва і агресор не змінюються місцями, а жертва з деяких причин не може опиратися тиску. Як розпізнати такі стосунки та уникнути їх – поговоримо докладніше.

Аб’юз - це форма психологічного насильства. Людина-аб’юзер не б'є фізично, а тисне шляхом маніпуляцій, ігор, психологічного тиску і різних хитрощів. Аб’юзер в буквальному сенсі змушує партнера зробити те, чого хоче він сам. Виступати в якості аб’юзера може як чоловік, так і жінка, хоча за статистикою чоловіків-аб’юзерів значно більше. У певних варіаціях аб’юзинг може проявлятися і у стосунках між батьками та дітьми, колегами по роботі, друзями.

* Хто може стати жертвою аб’юзингу

Жертавами аб’юзера найчастіше стають люди з активною життєвою позицією, професійними досягненнями, різносторонніми інтересами. На думку Шеннон Томас, психотерапевта і авторки книги «Зцілення від невидимого насильства» (Healing from Hidden Abuse), аб’юзерів завжди привертає щось яскраве, що відбувається в житті інших людей: успіх, визнання, динамічність. Оскільки аб’юзер, по суті, самостверджується за рахунок інших людей, прагне підживитися від них чимось позитивним, зв’язок саме з сильними особистостям доставляє йому найбільше задоволення. Ці люди дуже високої думки про себе, вони думають, що їм дозволено все. І коли їм вдається буквально «розгвинтити» красиву, складну, сильну особистість, вони відчувають неймовірний підйом.

З іншого боку, аб’юзинг загрожує людям емпатійним, схильним до співпереживання, які за завжди віддають більше, ніж отримують, і через це їм дуже складно сказати комусь «ні».

* Як розвиваються аб’юзивні відносини

На початку відносин аб’юзери видаються дуже уважними, романтичними партнерами. Але вже дуже скоро вони починають наносити удари саме по тим місцям, які привели партнера до успіху або живлять його енергію. Психологічне насильство починається з чогось незначного, наприклад, грубощів «на рівному місці», дошкульної критики. Партнер сприймає це як непорозуміння і легко пробачає.

Але це лише початок. Епізоди грубості повторюються. Зростає їх частота. Аб’юзер починає встановлювати контроль над своїм партнером, ізолювати від друзів і сім'ї, вказувати на неадекватність поведінки. На цьому етапі жертви аб’юзингу часто починають звинувачувати у погіршенні стосунків самих себе, шукають партнеру виправдання, роблять кроки назустріч, щоб порадіти коротким щасливим паузам. Нормою стає незвичайний для людини емоційний стан та відчуття втрати контролю над ситуацією.

* Ознаки, які повинні насторожити в поведінці партнера

1. Яскраво виражене негативне ставлення до колишніх партнерів (глибока образа на «колишніх», звинувачення у їх бік, повне ігнорування власної ролі у зруйнованих стосунках, презирство до попередніх партнерів).

2. Ідеалізація на початку стосунків (на фоні розповідей про жахливі попередні стосунки людина весь час підкреслює унікальність, особливісіть нового партнера, натякаючи на те, що саме з ним усе буде інакше – відповідна ідеалізація потім стане першим приводом для звинувачень).

3. Неповажне ставлення (прояви сарказму, неповаги до позиції чи думки партнера, зверхність, нехтування нормами ввічливості, ігнорування особистих кордонів).

4. Нав'язування допомоги, про яку не просять, або показна щирість, яка ставить в незручне становище (це допомагає аб’юзеру викликати у партнера відчуття «заборгованості», нав’язаної вдячності).

5. Тотальний контроль. На початку стосунків він часто маскується під опіку, турботливість (подбати про плани на вечір, допомогти вибрати одяг). Пізніше з’являються претензії та адресу близьких для партнера людей, спроби обмежити стосунки з ними. В подальшому контроль стає усебічним (це можуть бути вимоги змінити роботу, дотримуватися якихось правил, звітувати щодо свої дій, витрати тощо).

6. Ревнощі (виразною їх характеристикою є спроба виправдатися своїми неймовірними почуттями до партнера, але при цьому накладається все більше нових обмежень на спілкування, розпорядок тощо).

7. Хронічне невміння партнера визнавати свою провину та перекладання відповідальності на іншого.

8. Виражена егоцентричність партнера (фокус на своїх бажаннях, розмови виключно про себе).

9. Наркотична або алкогольна залежність (особливо, якщо озвучується теза, що лише партнер може допомогти «зав’язати»).

10. Схильність чинити тиск в інтимних стосунках.

11. Нав’язливі розмови про «серйозні стосунки», необхідність швидше з’їхатися, створити сім’ю.

12. Наявність системи подвійних стандартів та зміна поведінки в залежності від обставин (партнеру може бути не дозволено те, що дозволяє собі сам аб’юзер; на людях ставлення до партнера показово ідилічне).

13. Ознаки загрозливої поведінки (у стані роздратування аб’юзер може наближатися впритул, перегороджувати дорогу, утримувати фізично, кричати, висловлювати погрози, розкидати речі або бити по ним).

Варто зауважити, що жодна з вищевказаних ознак, крім останньої, сама по собі не дає стовідсоткової гарантії того, що людина є аб’юзером.

* Чи можна виправити аб’юзера або виправити ситуацію?

Аб’юзери завжди впевнені у своїй правоті. Вони ніколи не відчувають, що їх поведінка є відхиленням від норми і не помічають шкоди, завданої іншій особистості. І вони не мають наміру змінюватися. Більш того, аб’юзери завжди перекладають провину на свого партнера. Тому, на думку психологів, не варто боротися зате, щоб виправити цих людей або витрачати життя на те, щоб воювати з ними.

Має сенс гальмувати маніпуляцію на старті, не пускати аб’юзера в особисте життя, звести до мінімуму вплив токсичних відносин. Здоровий егоїзм - кращий спосіб захисту: не варто намагатися бути «хорошим для всіх», заслужити схвалення інших, піти на певні жертви заради ближнього. Саме такі риси штовхають нас в обійми аб’юзерів.

Якщо стосунки продовжуються, а епізоди психологічного тиску стають все більш явними, найкраще, що можна зробити, дати зрозуміти людині, що ви не дозволите такого ставлення до себе, і що ви розірвете стосунки, якщо щось подібне повториться. Якщо партнер намагається маніпулювати, треба ставити рамки: вміти говорити «ні» на прохання, які більше схожі на наказ, оберігати особистий простір і відкрито говорити про те, що не влаштовує в поведінці партнера.

Якщо після висловленого попередження тиск та епізоди грубості повторюються – стосунки необхідно розірвати. При цьому важливо приймати безповоротне рішення, не давати слабину, коли партнер почне вмовляти, «давити на жалість», викликати почуття провини. «Щаслива пауза», яка може настати в наслідок примирення – дуже швидко знову перетвориться на морок приниження та утисків.

Самостійно піти від аб’юзера важко. Іноді жертва знаходиться вже під таким сильним впливом, що не може чинити опір. В цьому випадку краще звертатися за професійною психологічною допомогою, щоб виробляти ефективну стратегію протидії емоційному насильству.