71 рік тому завершилося найбільше в історії світової цивілізації воєнне протистояння, на трагічних рахунках якого загублені життя десятків мільйонів людей, сотні мільйонів скалічених доль, тисячі зруйнованих вщент населених пунктів. »

Народи світу подолали нацистів та їхніх союзників. Під час Другої світової війни рятівними для людства стали співпраця, послідовні та скоординовані дії сил Антигітлерівської коаліції.

Український народ зробив вагомий, неоціненний внесок у спільну перемогу. Майже у кожній українській родині від старших до молодших передається пам’ять про героїв і мучеників, які віддали життя у тій війні.

День пам’яті жертв фашизму - це день, коли вшановуються десятки мільйонів людей, які загинули під час Другої світової війни. Це день поминання полеглих у боях солдатів, а ще більше - мирних людей різних національностей, які загинули внаслідок бомбардувань, у концтаборах, від хвороб, голоду та катувань на окупованій території.

Актуалізація загрози фашизму у XXI столітті

Після закінчення Другої світової війни, під час якої, за оцінками фахівців, було вбито від 60 до 70 мільйонів осіб, а близько 90 мільйонів стали інвалідами, у світі з’явилася надія на те, що з крайнім націоналізмом, здатним загрожувати світовому порядку, покінчено. Хоча насправді підстав для такого оптимізму було небагато, оскільки одним із членів Антигітлерівської коаліції був Радянський Союз, де і в постсталінські часи ідеологія нетерпимості до інакомислення мало чим відрізнялася принаймні від італійського, фашизму.

За економічними та іншими проблемами, боротьбою з диктаторськими режимами Азії та Африки світ вчасно не помітив, як наступниця СРСР Російська Федерація - найбільша за територією країна світу зі здавалось би демократичними устремліннями - за час правління В.ГІутіна перетворилася у мілітаризовану диктатуру з практично усіма класичними атрибутами фашизму.

Народний депутат України, уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що обов’язок кожного громадянина, незалежно від його національності і країни проживання, - зробити «внесок у боротьбу зі злом, що загрожує світовому порядку, - російським фашизмом... Була надія, що і Росія стане демократичною державою, але... розквіт шовіністичних мілітаристських організацій, переслідування інакомислення, криваві війни, віроломний напад на Україну, - все це свідчить, що в цій країні мало що змінилося... На зміну соціалістичній ідеології в Росії приходила ідеологія національної переваги.

Росія здійснила криваві злочини проти чеченського народу, грузинського, українського, а тепер і сирійського народів... Обов'язок кожного громадянина, незалежно від його національності і країни проживання, - зробити внесок у боротьбу зі злом, що загрожує світовому порядку, - російським фашизмом», - зазначив Мустафа Джемілєв.

Форма політичного правління та державного устрою Росії з гіперболізованим інститутом суперпрезидентства, наділеного фактично диктаторськими повноваженнями, фіктивним федералізмом, де регіони насправді не мають жодних прав самоврядування та самостійності, нівелюванням впливу опозиційних партій і недержавних організацій, надмірною могутністю олігархічного бізнесу, інкорпорованого корпоративними зв’язками з владою, і відсутністю демократичних прав та свобод громадян фактично тотожна моделі Італії часів Беніто Муссоліні.

І як би не маскувався В.Путін, але прояви ідеології фашизму є складовими доктрини так званого «русского міра».

На загрозу, що нависає над Європою, вказав Президент України П.О.Порошенко у своєму звернені до політичної еліти в Мюнхені 2016 року. Росія, за його висновками, усіма можливими способами намагається створити нову Європу з іншими цінностями - ізоляціонізмом, неповагою до прав людини, релігійним фанатизмом.

Більше того, Глава Української держави назвав російського президента «лідером альтернативної Європи»: «Ця альтернативна Європа має свого власного лідера. Його зовуть Путін. Ця альтернативна Європа має своїх піхотинців. Це проросійські й антиєвропейські партії, які є в кожній європейській країні».

Докази наявності у сучасній Росії ознак фашизму

У Усім фашистським режимам притаманне гіпертрофоване та концептуально обгрунтоване почуття національної вищості над іншими народами, яке в путінській Росії яскраво виражено у «протиставленні російської православної, слов’янської духовності західному матеріалізму та споживацтву».

У Ідея про «старшого та молодших слов’янських братів» є класичним прикладом російського націоналістичного шовінізму, оскільки, окрім ірраціональної віри деяких росіян, немає і не може жодних доказів, що російська нація духовно та культурно вища за французьку, італійську, англійську чи якусь іншу.

У Теза про вищість росіян над іншими націями проглядається і в релігійних догмах РПЦ Російська православна церква себе оголошує єдиною істинно канонічною організацією, а католики, протестанти та українські греко-католики, на їхню думку, перекручують вчення Христа і не є істинними правовірними.

У Контроль Москви над народами Східної Європи, а відтак їхнє поневолення, фактично оголошено російською національною ідеєю. Російське імперське месіанство чудово поєдналося з прагненням відновити СРСР та покінчити з незалежністю вільних сусідніх країн - в ім’я зміцнення Росії, для подальшого

геополітичного протистояння з цивілізацією Заходу. Росія всю свою історію патологічно прагнула завоювати сусідні країни і на 90 відсотків її територія складається з підкорених неросійських народів. Вона і далі прагне анексій, що робить цю країну небезпечною для миру у світі.

У Путінський режим, як і всі фашисти, для початку намагається захопити всі території, де мешкають етнічні росіяни і російськомовні. За останні 20 років Росія напала на Грузію та Молдову, підтримуючи там штучно створені нею ж сепаратистські режими, придушила кривавими репресіями чеченський народ, здійснила збройну інтервенцію в Україну.

/ Класичними ознаками фашистського режиму є культ мілітаризму та апологетика війни, які останнім часом зашкалюють у російських фільмах та історичних телепередачах, де російський «рембо» перемагає всіх ворогів, при чому вороги у російському кінематографі завжди неросійської національності.

У Офіційна Москва систематично критикує ліберально-демократичні цінності, які насмішливо зводить до прав секс-меншин та толерантності до мусульман, висміюючи це як найстрашніші аспекти демократії. А як альтернатива пропонується сильна країна із сильним вождем, якого бояться і поважають у світі, — класична формула Муссоліні.

У Ще одним підтвердженням скочування Росії до фашизму є культ лідера, вождя нації, який кремлівська влада вибудувала шляхом маніпуляцій, репресій і залякувань, та успішно насадила серед збіднілого задурманеного, й агресивно невдоволеного народу. Культ Путіна багато в чому перевершив своїми масштабами навіть культ Гітлера, і мільйони росіян щасливі, що ними ще з минулого століття править Путін, який «відроджує імперію, піднімає Росію з колін», збільшує армію та озброєння і протистоїть демократичному Заходу.

З метою недопущення проявів фашизму та інших тоталітарних ідеологій на сучасному етапі, зокрема, є важливим продовжувати роботу щодо:

У виявлення поваги і вдячності усім, хто боровся з агресією нацистської Німеччини і її союзників, протистояв злочинам проти людства і людяності, що коїлися на окупованих територіях;

У вшанування пам'яті жертв війни, засудження злочинів, що в період Другої світової війни мали місце на території України, людиноненависницьких практик масового знищення людей, вшанування жертв Голокосту;

У донесення до суспільства інформації про вирішальну роль перемоги Антигітлерівської коаліції для формування сучасної Європи та про необхідність постійних зусиль усіх миролюбних демократичних країн для захисту миру і стабільності на континенті;

У зміцнення партнерства держав і народів з метою попередження і протистояння агресії та анексії, усунення загроз для миру, що виникають через спроби переглянути існуючі кордони;

У зміцнення єдності українського суспільства на основі історичної пам'яті про внесок Українського народу у перемогу над нацизмом; У усунення загроз національній безпеці України внаслідок інформаційної агресії, звільнення від тоталітарних міфів, що перешкоджають переосмисленню історії Українського народу у Другій світовій війні; У сприяння примиренню і порозумінню між європейськими народами, інтеграції України у політичний та інтелектуальний простір Об'єднаної Європи. Докладніше про участь України у Другій світовій війні можна дізнатися за посиланнями: Від Дніпра до Ельби. Чотири Українські фронти http://www.istpravda.com.Ua/blogs/2014/05/9/43446/ Юрій Шаповал «Гітлер, Сталін та Україна: безжальні стратегії» http://www.istpravda.com.Ua/articles/2013/05/9/123358/ Фашизм сучасної Росії: http://eukraina.com/news/fashizm suchasnoji rosiji foto video/2015-04-20-19356 Звичайний російський фашизм: http://obozrevatel.com/blogs/14573-zvichainiirosijskii-fashizm.htm Всплеск фашизма. Как в РФ появилась идеология ненависти: http://nv.ua/opinion/garin/vsplesk-fashizma-kak-v-rf-poiavilas-ideologiia-nenavisti-