Дитячі роки повинні бути одними з найрадісніших періодів для вас та вашої дитини. Малюки ростуть дуже швидко. Поки дітки гуляли, розмовляли, сміялись та співали, вони щодня отримували новий життєвий досвід. Тепер у вашої дитини є улюблена їжа та іграшки, вона має власні вподобання, антипатії та думки. Вона природно розвиває свою незалежність. Незважаючи на весь цей прогрес, дошкільнята часто проявляють і важку поведінку, що переходить у «боротьбу за владу» і стандартну гру з батьками «чиє слово буде останнім?» Як таки дозволити дитині проявляти свою самостійність і не входити з нею в конфронтацію?
1. Надайте можливість дитині бути самостійною. Малюки можуть носити власні рюкзачки, прибирати іграшки, класти взуття біля дверей і допомагати в домашніх справах, наприклад, складати чисту білизну в шухляди. Прості завдання, такі як збирання іграшок або складання речей, допомагають вашій дитині формувати почуття відповідальності та незалежності, розвивати виконавчі функції, навчають її командній роботі та розвивають емпатію.
2. Дайте дитині час самостійно виконувати нескладні завдання. Діти цього віку можуть робити багато чого, проте це займає трохи більше часу, ніж у дорослих. «Він те взуття буде до завтра одягати, в мене немає часу», - сказала бабуся взуваючи онука. Так, у всіх дорослих шалений графік, проте не забуваймо, що дитина не навчиться, якщо у неї не буде можливості. Плануючи графік своєї родини, додайте додатковий час для таких речей, як збирання на прогулянку, складання рюкзака та годування собаки. Дуже важливо, щоб дітки почували себе здібними та незалежними. Також пам’ятайте, що важливо забезпечити достатньо часу для переходу від однієї діяльності до іншої. Малюки не можуть відразу перемикати передачі, як це роблять дорослі.
3. Запропонуйте дитині вибір. Нехай вона вибирає піжаму, яку книжку читати на ніч чи у яку гру буде гратись. Запропонуйте два-три варіанти, а потім похваліть її за чудовий вибір! Забезпечення вибору є особливо цінним, коли ваш дошкільник наполягає робити щось по-своєму. Наприклад, дитина хоче перейти дорогу самостійно, проте це дійсно небезпечно. Запропонувавши вибір – тримати вас за руку або перенести через дорогу – ми даємо їй можливість самостійного вибору. Дитина відчуває силу, бо вона вирішила, яким чином ви перейдете дорогу, проте ми можемо зробити це безпечно. Замість того, щоб «боротись за владу» з власною дитиною, надайте їй можливість робити свій вибір.
4. Запитуйте правильно. Даючи дитині вибір, поставте запитання: «Ти хотіла б одягнути зелену чи жовту футболку?». Якщо в певній ситуації вибір неможливий, керуємось фразою: «Спочатку ми одягаємо пальто, а потім йдемо на прогулянку».
5. Залучайте до діяльності та взаємодійте зі своєю дитиною. Ви можете залучати малюка до спільної діяльності на кухні. Доручіть йому порвати салат на шматки чи налити молока в стакан. Дозвольте помити посуд під наглядом чи попідмітати. Так, є велика вірогідність того, що вам потім прийдеться перероблювати, проте для дитини важливо, коли її ініціатива підтримується і мама каже: «Я в тебе вірю». В інакшому випадку, не підтримавши прагнення малюка в дитинстві, якщо ви в майбутньому попросите 12-річного сина допомогти вам поприбирати, а він скаже: «Мамо, та ти й сама прекрасно справляєшся» – не дивуйтесь. На додаток до побудови незалежності, це чудовий інструмент для заспокоєння істерик або сублімації (перенаправлення) поведінки, адже вони отримують відчуття контролю над ситуацією. Коли ви дозволяєте своїй дитині допомогти, ви формуєте її впевненість і даєте можливість дізнатися щось нове.
До того ж, дітям часто важко вводити нові продукти харчування. Якщо ви залучите її до готування якихось страв, є велика вірогідність того, що вона захоче це спробувати. Отже, якщо ваша дитина допомагатиме вам чистити квасолю, це може бути ще одним способом залучити більше овочів до свого раціону.
6. Створіть рутину. Подібно до дорослих, коли діти можуть передбачити свій день, вони краще підготовлені для того, щоб брати на себе обов’язки. Щоб не плутати з розкладом (хоча ці поняття можуть збігатися), рутина – це будь-яка послідовність подій, що відбувається протягом дня. Навіть акт чищення зубів є рутиною, оскільки він має кілька кроків, які завжди йдуть в однаковому порядку: увімкнути воду, промити зубну щітку, покласти зубну пасту, чищення, полоскання, сушимо руки та рот. Майже будь-яка діяльність, навіть вихід на прогулянку, передбачає також певну послідовність.
Оскільки діти знову і знову переживають ці рутини, вони вчаться передбачати, що буде далі, і починають брати на себе більшу відповідальність. Якщо ви дозволите своїй дитині виконати певну діяльність самостійно, наприклад, покласти зубну пасту на зубну щітку або знайти пальто та взуття, вона все частіше буде робити ці кроки самостійно. І обов’язково повідомляйте малюкам, що ви вірите в них та їх здатність робити ці кроки без вас, а також що ви поруч, щоб допомогти, якщо це буде потрібно.
Розвиток самостійності виховує впевненість у собі та у своїй ефективності, а саме відчуття – «Я можу це зробити!» Це також зміцнює ваш зв’язок з дитиною, адже ви показуєте, що довіряєте їй і впевнені в її можливостях.
Автор статті: практичний психолог Вікторія Яворська.