| АНАЛІТИЧНИЙ БЮЛЕТЕНЬ З ПИТАНЬ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ В УКРАЇНІ |
 |
|
|
Уряд України, ООН та Світовий банк започаткували Цільові фонди багатьох партнерів
Цільові фонди було створено 28 жовтня 2016 р. відповідно до рекомендацій Спільної оцінки з відновлення та розбудови миру, проведеної Світовим банком, Організацією Об’єднаних Націй та Європейським Союзом. Багатопартнерська платформа включає два цільових фонди за участю багатьох міжнародних організацій в рамках загальних механізмів управління: (1) цільовий фонд під управлінням ООН і (2) цільовий фонд, який очолює Світовий банк. Таке рішення є ефективним завдяки взаємодоповненню досвіду, знань і оперативних процедур Світового банку та ООН.
Цільові фонди забезпечуватимуть підтримку ініціатив Уряду України в таких сферах, як відновлення інфраструктури та соціальних послуг, відновлення економіки та соціальної стійкості, розбудова миру та безпеки на рівні громад. Програми та проекти сприятимуть створенню нових робочих місць, підтримці малого бізнесу та відновленню основних фінансових послуг. Цільові фонди будуть також підтримувати пілотні проекти, спрямовані на подальше розширення можливостей розвитку, надання технічної допомоги та аналітичної підтримки.
Цільові фонди багатьох партнерів вітають внески урядів-партнерів з розвитку, держави і представників приватного сектору, а також багатосторонніх неурядових організацій та окремих осіб.
|
| МОЖЛИВОСТІ |
| ПРООН презентувала збірку місцевих практик розв’язання проблем, пов’язаних з внутрішнім переміщенням населення |
До збірки увійшло 27 показових місцевих практик, нових підходів і історій успіху розв’язання проблем, пов’язаних з внутрішнім переміщенням населення, через надання соціальних послуг, підтримку зайнятості, сприяння соціальній згуртованості, активну інформаційну політику.
Збірка має на меті стати провідником для представників центральної і місцевої влади, а також громадських організацій в роботі, спрямованій на адаптацію ВПО та їхню інтеграцію до приймаючих громад.
Збірку було представлено на Форумі з місцевих практик розв’язання проблем, пов’язаних з внутрішнім переміщенням населення, який було організовано ПРООН 27-28 жовтня 2016 р. в Києві.
Повний текст збірки можна завантажити за посиланням.
|
|
|
|
| |
| |
| |
| Два конкурси грантів від Національної Асамблеї осіб з інвалідністю України |
1) Гранти для відкриття власної справи
До участі в конкурсі запрошуються підприємства та організації всіх форм власності, в тому числі підприємства громадських організацій людей з інвалідністю; фізичні особи-підприємці з числа цільової групи проекту; фізичні особи з інвалідністю з числа цільової групи проекту, які у зв’язку з національними або релігійними поглядами не можуть займатися підприємницькою діяльністю.
Географія проекту: Донецька, Дніпропетровська, Харківська, Львівська, Вінницька області та м. Київ.
Цільова група проекту: внутрішньо переміщені особи з інвалідністю; цивільні постраждалі в зоні АТО, які отримали поранення чи каліцтва; члени їх сімей; особи з інвалідністю, що проживають на території, яка межує з окупованою територією (лінія зіткнення); учасники АТО, що отримали травму.
На створення або збереження одного робочого місця надаватиметься фінансування у розмірі від 200 до 1000 доларів США у натуральній формі (обладнання, інвентар, витратні матеріали). Крайній термін подання заявок – 30 грудня 2016 р.
Детальнішу інформацію про конкурс можна отримати за посиланням.
2) Гранти на започаткування професійної діяльності ВПО з інвалідністю
Географія проекту: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька, Житомирська, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Чернігівська, Сумська, Полтавська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та м. Київ.
Цільова група проекту: ВПО з інвалідністю; ВПО, які доглядають за близькими членами сім’ї з інвалідністю (дитина, чоловік або дружина, батьки). Для започаткування та розвитку професійної діяльності надаватиметься фінансування у розмірі до 25,000 грн (на закупівлю необхідного обладнання). Крайній термін подання заявок – 5 грудня 2016 р.
Детальнішу інформацію про конкурс можна отримати за посиланням. |
|
|
|
| |
| |
| |
| МінТОТ анонсувало «зимові гранти» для переселенців |
Понад 6,000 представників уразливих категорій з числа ВПО отримають гранти для придбання теплого одягу, взуття, обігрівачів, вугілля та дров. Також надаватимуться ґранти для проведення ремонту осель у населених пунктах вздовж лінії розмежування. Особи, які в минулому були власниками малих підприємств, зможуть отримати ґранти для відновлення підприємницької діяльності. Окрім того надаватиметься допомога у працевлаштуванні ВПО, включаючи тренінги з питань повернення до роботи, підготовку до співбесід та пряме скерування до роботодавців.
З метою задоволення психологічних потреб ВПО, буде продовжено діяльність 8 дитячих центрів, відкритих в місцях з великою кількістю внутрішньо переміщених осіб. Такі центри допомагатимуть дітям та їхнім батькам долати емоційні травми, завдані переміщенням, та інтегруватись до нових громад.
Географічні межі проекту: Харківська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Полтавська та Запорізька області.
Детальнішу інформацію про проект можна отримати за посиланням.
|
|
|
|
| |
| |
| ДОСЛІДЖЕННЯ |
| |
| Потенціал внутрішньо переміщених осіб для приймаючих громад |
Джерело: Звіт ПРООН «Оцінка ризиків вразливості для України», 2015 |
ВПО – це не лише користувачі соціальної допомоги, а й ресурс для розвитку суспільства та приймаючих громад. Особливо актуальним це стає в процесі децентралізації, коли об’єднаним територіальним громадам нерідко бракує людських ресурсів для забезпечення надання освітніх, медичних, адміністративних та інших послуг.
За даними моніторингу МОМ, найбільше ВПО зараз працюють в сфері торгівлі та послуг, а далі йдуть освіта, державне управління та охорона здоров’я. Кваліфіковані фахівці в цих сферах заповнюють наявні прогалини в приймаючих громадах, забезпечуючи надання відповідних послуг.
Крім того, ВПО демонструють вищий рівень освіти, ніж в середньому по Україні: 46% мають вищу освіту, в той час як для населення Україні в цілому цей показник дорівнює 30%. Також багато ВПО відрізняються активною життєвою позицією та високою мотивацією до праці й гідного життя. Основне завдання держави полягає в тому, аби забезпечити належне використання цього ресурсу з метою взаємовигідної інтеграції ВПО до приймаючих громад. У протилежному випадку їх потенціал буде знецінюватись та деградувати. Не менш важливим є культивувати суспільну думку щодо економічних та соціальних переваг залучення ВПО.
За матеріалами наукової доповіді НАНУ ІЕП «Використання потенціалу ВПО як ресурсу розвитку суспільства та територіальних громад», 2016 |
|
|
|
| |
| |
| |
| Бізнес-ніші для започаткування власної справи |
 |
| Джерело: Дослідження ПРООН "Ідеї для мікробізнесу: практичні поради", 2015 |
Аби зорієнтувати переселенців та місцеве населення Донбасу, в яких сферах варто починати підприємницьку діяльність, у 2015 р. ПРООН замовила комплексне дослідження, за результатами якого було визначено 10 бізнес-ніш та прописано 30 бізнес-моделей.
Головні критерії при виборі бізнес-ніш та бізнес-моделей були наступні:
• поріг входження в бізнес не повинен перевищувати $30 000;
• бізнес повинен генерувати стабільний дохід;
• короткий стартовий період – до 6 міс.;
• низький рівень ризику.
Для кожної бізнес-ніші було розроблено кілька моделей, які учасники програми розвитку підприємництва могли використати для розробки свого бізнес-плану. Наприклад для ринку побутових послуг були запропоновані такі моделі як «Станція технічного обслуговування», «Послуги професійного прибирання», «Майстерня меблів», «Послуги з ремонту та будівництва», «Швейне ательє».
Опис кожної бізнес-моделі включав до себе перелік ключових партнерів, ресурсів, діяльність, структуру витрат, джерела доходів, канали комунікації, сегменти клієнтів та відносини з клієнтами. Також до опису бізнес-моделей входили приклади діючих бізнесів, поради з практики та питання для самоперевірки.
Повний текст дослідження бізнес-ніш доступний за посиланням. |
|
|
|
| |
| |
| |
| ДОСВІД РЕГІОНІВ |
| |
| |
| Сприяння у працевлаштуванні ВПО – Державна служба зайнятості України |
 З метою сприяння соціальній адаптації ВПО, центрами зайнятості проводиться «Профінформаційний семінар для ВПО». Також, ВПО залучаються до участі в інших семінарах: «Техніка пошуку роботи», «Від бізнес-ідеї до власної справи», «Організація зеленого туризму», «Ефективне ведення сільського господарства» тощо. Окрім того, проводяться спеціалізовані семінари для молоді та осіб віком старше 45 років. Для осіб, які не мають професії або виявили бажання отримати нову професію, підвищити кваліфікацію або пройти стажування, надаються індивідуальні профконсультаційні послуги, у т.ч. з використанням психодіагностичних методик.
Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» передбачено заходи щодо сприяння зайнятості ВПО, а саме компенсація роботодавцям витрат на оплату праці за працевлаштованих безробітних з числа ВПО, а у разі потреби – компенсація витрат на їх перепідготовку чи підвищення кваліфікації. Також зареєстрованим безробітним з числа ВПО здійснюється компенсація фактичних витрат на переїзд до місця працевлаштування та витрати для проходження медичного огляду. |
|
|
|
| |
| |
| |
| Молодіжні ініціативи Одеського обласного центру зайнятості |
 Одеський обласний центр зайнятості ініціював кілька інноваційних проектів з метою сприяння працевлаштуванню молоді та підвищенню її конкурентоспроможності на ринку праці.
У вересні ц. р. було організовано «Молодіжний форум Одеса-2016», в ході якого фахівці центру зайнятості інформували молодіжних активістів (третина з яких були ВПО) щодо перспектив пошуку роботи та отримання першого робочого місця. Також у вересні було організовано «Battle», де випускники курсу перукарів Одеського центру професійно-технічної освіти мали змогу продемонструвати свої вміння та навички. У результаті всі учасниці були працевлаштовані, в тому числі троє ВПО. В жовтні розпочав роботу проект «Обери своє майбутнє», спрямований на профорієнтацію учнів старших класів та мотивування їх до професійної діяльності. Проект охоплює дітей з різних регіонів України, включаючи 80% ВПО. |
|
|
|
| |
| |
| |
| Координаційні комітети сприяння зайнятості населення – Кіровоградська область |
 Координаційні комітети сприяння зайнятості населення є майданчиком для спілкування органів влади, представників професійних спілок та роботодавців. Одним з додаткових інструментів сприяння зайнятості ВПО є компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа ВПО на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше 6 місяців. В окремих випадках тривалість компенсації може бути продовжена до 12 місяців.
Завдяки зусиллям Кіровоградського обласного центру зайнятості, у період з 01.03.2014 по 30.09.2016 було працевлаштовано 437 внутрішньо переміщених осіб (на постійні робочі місця та по строковим трудовим договорам), у тому числі 16 з наданням роботодавцям компенсації. Центр зайнятості продовжуватиме цю діяльність і розраховує на подальші звернення роботодавців. |
|
|
|
| |
| |
| Підтримка розвитку особистого селянського господарства – Карітас |
 За умов зруйнованої інфраструктури та зупиненого виробництва, особисте селянське господарство нерідко залишається єдиним джерелом доходу для місцевого населення. Саме тому БФ «Картіас України» ініціював програму підтримки таких господарств. У жовтні ц.р. вже було надано 5 грантів для відновлення тваринництва, птахівництва та бджільництва у зоні вздовж лінії розмежування.
Наприкінці листопада планується видати ще 90 грантів у розмірі 270 євро на особу. За словами співробітників організації, ці кошти не є достатніми для повноцінного відновлення фермерського господарства, але принаймні можуть допомогти людям прогодувати себе. На майбутнє організація планує більш масштабні проекти для відновлення сільськогосподарського потенціалу районів, постраждалих внаслідок бойових дій. |
|
|
|
| |
| |
| МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД |
| |
У Державній програмі щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції ВПО та інших нормативно-правових документах використовуються такі поняття як адаптація та інтеграція ВПО, утім не має чітких визначень цих понять. У зарубіжних джерелах виділяються два основних підходи до розуміння адаптації та інтеграції. Перший підхід – соціокультурний – більше уваги приділяє внутрішньому світу ВПО, в той час як ресурсний підхід спирається на зовнішні чинники становища ВПО.
В українських умовах, враховуючи відсутність глибоких відмінностей в культурі та ідентичностях між ВПО та приймаючими громадами, більш відповідним вважається ресурсний підхід. Водночас для деяких груп, які дійсно відрізняються своєю культурою та ідентичністю (наприклад, роми з Донецької області або традиціоналістські мусульманські громади з Криму), соціокультурний підхід буде більш підходящим. В цілому, доцільно застосовувати поєднання обох підходів та підбирати заходи, які краще відповідають потребам конкретних груп та умовам їхнього проживання.
Поняття адаптації та інтеграції ВПО в рамках соціокультурного
та ресурсного підходів
| |
СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД |
РЕСУРСНИЙ ПІДХІД |
| АДАПТАЦІЯ |
Подолання психологічного стресу, викликаного фактом переміщення до нового соціокультурного середовища. |
Отримання інформації щодо наявності та розташування в новому місці проживання ресурсів, необхідних для підтримання життєдіяльності (житла, продуктів харчування, роботи, медичного обслуговування тощо). |
| ІНТЕГРАЦІЯ |
Налагодження комунікації між ВПО та членами приймаючих громад, зближення їх ідентичностей. |
Налагодження спільного використання ресурсів ВПО та мешканцями приймаючих громад (щодо житла, роботи, освіти, охорони здоров’я тощо). |
Згідно з розповсюдженим визначенням Б. Харрелл-Бонд, соціальна інтеграція визначається як «...ситуація, в якій приймаючі громади і біженці можуть співіснувати, розділяючи ті ж ресурси – як економічні, так і соціальні, – без більших взаємних конфліктів, аніж ті, що існують в приймаючій громаді». Також в літературі наявний консенсус щодо того, що «економічна інтеграція є передумовою для інших типів інтеграції, оскільки вона дозволяє відбуватися спонтанній інтеграції».
Інше питання, яке цікавить уряди та міжнародні організації – це критерії, за якими можна визначити, що соціальна адаптація та інтеграція відбулись, і, відповідно, статус ВПО може бути скасовано. У 2001 р. на замовлення ООН було проведено комплексне дослідження, в ході якого було визначено основні підходи до завершення статусу ВПО.
Підходи до завершення статусу ВПО
| |
СФОКУСОВАНИЙ
НА ПРИЧИНАХ |
СФОКУСОВАНИЙ
НА ПОТРЕБАХ |
СФОКУСОВАНИЙ
НА РОЗВ’ЯЗАННІ |
ОСНОВНИЙ
КРИТЕРІЙ |
чи зникла причина, яка викликала переміщення |
чи залишаються у ВПО потреби, які випливають з їхнього переміщення |
чи повернулися ВПО до свого місця проживання або інтегрувалися у
місцях переміщення |
Найбільшу підтримку серед фахівців має підхід, сфокусований на потребах. Суть цього підходу полягає у тому, що переміщення закінчується, якщо ВПО вже не мають потреб, безпосередньо пов'язаних з їхнім статусом. Це не означає, що вони більше не можуть мати потреби в захисті та допомозі (як й інші соціально вразливі категорії населення), але означає, що їхні потреби не відрізняються від потреб інших громадян, які знаходяться в аналогічному становищі. При цьому викликані переміщенням потреби не зникають раптово. Важливими є індивідуальні чинники: деякі особи можуть продовжувати відчувати себе переміщеними навіть після того, як держава та міжнародні організації визначать, що їхню ситуацію було розв’язано, в той час як інші можуть вважати, що їхнє переміщення закінчилося, хоча об'єктивний аналіз ситуації демонструватиме, що вони як і раніше потребують особливого захисту та допомоги.
В ході дослідження було визначено такі умови для зняття статусу ВПО:
1. Особа має доступ до механізмів реституції або компенсації майна (залежно від того, чи вона повернулася, чи знайшла притулок в іншій частині країни);
2. Особа має доступ без дискримінаційних обмежень до адекватних життєвих стандартів, включаючи доступ до:
- основних державних послуг, зокрема медичного обслуговування, освіти, соціального захисту тощо,
- житла, продуктів харчування, води та інших засобів виживання,
- можливостей працевлаштування та генерування доходів.
Якщо для виконання другого пункту в Україні немає принципових перепон, то відсутність механізмів оцінки завданої шкоди та подальшої компенсації чи реституції майна виступає принциповим бар’єром для зняття статусу ВПО.
За матеріалами доповідної записки ІЕіП НАНУ «Критерії адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб і умови зняття статусу переселенця», 2016. |
|
|
|
| |
|
