ЯК НЕ СВАРИТИСЯ ТА ВБЕРЕГТИ СТОСУНКИ В УМОВАХ КАРАНТИНУ: поради від практичного психолога Анни Завгородньої.
Карантин боляче вдарив не лише по гаманцях та настрою активних людей, а й по романтичних стосунках. Він став своєрідною перевіркою міцності зв’язку між людьми, адже спробувати не вбити свого коханого на другий тиждень постійного знаходження  разом - ще те завдання.
Запам’ятайте це словосполучення - Ненасильницьке спілкування.
Умови карантину є частиною кризової ситуації, у якій зараз перебувають люди. І це саме собою стресово, адже карантин обмежує наші свободи. Постійне перебування разом без правильної установки може загострювати нерозв’язані проблеми та хронічні конфлікти, які є у стосунках. Тому, щоб це попередити, треба вчитися ненасильницькому спілкуванню.
Воно складається з трьох елементів:
• Ми говоримо про себе, а не про партнера. Це означає, що ми не оцінюємо та коментуємо дії коханої людини, а кажемо про власні. Ми озвучуємо наші переживання та почуття.
• Ми кажемо, у зв’язку з чим виникла та чи інша емоція. Яка дія партнера нас розізлила чи не сподобалася.
• Ми просимо партнера, щоб він більше такого не робив, або робив інакше.
Наприклад: "Мені неприємно, коли ти щось запитуєш у мене, коли я працюю". У цьому прикладі ми: сказали, що нам болить; озвучили, чому так сталося; попросили такого більше не робити.
Ключове тут - висловили це не як вимогу, а як прохання.

Навіщо говорити про свої емоції та потреби?
❗Якщо людина постійно замовчуватиме свої думки, то у неї накопичиться безліч образ. І навіть якщо 10 разів вона промовчала й на 11-й вирішила висловити свої почуття - навряд чи у неї це вийде зробити без негативу. Словами, можливо, і вдасться все зробити правильно, дотримуючись ненасильницького спілкування. Однак справжні емоції видасть невербальна поведінка: тон голосу, міміка, постава. Тоді спокійне спілкування переросте у деструктивне.
❗Висловлюючи певні бажання, потрібно також робити це правильно. Забуваємо про наказовий тон і штампи: "Ти маєш це зробити", "Я сказав, зроби". Натомість переходимо у позицію: "Я прошу". 
Наприклад: "Для мене важливо зараз побути наодинці", "Для мене важливо побути в тиші". Таким чином ми просимо партнера допомогти у тих умовах, у яких ми сьогодні перебуваємо, а не наказуємо йому.
❗Вчимося будувати особистісні кордони.
Спільний простір 24/7 є фактором, який порушує особистісні кордони. Можуть бути труднощі з тим, щоби побути наодинці, в тиші, відновитися. І це можливо робити в умовах чотирьох стін, однак виключно дотримуючись ненасильницького спілкування.
❗Особистий простір.
Кажемо напряму, що хочемо побути наодинці. Наприклад: "Я заховалася, хочу бути недоторканою у цей час. Поговоримо про все пізніше".
❗Переосмислюємо стосунки.
Будь-яка кризова ситуація є початком чогось нового. Коли ми щось непотрібне залишаємо у минулому, то згодом вводимо у життя щось більш здорове.
Це також про стосунки. У людей з’являється шанс навчитися спілкуватися у ненасильницькій формі, проговорити накопичені образи, розв’язати хронічні конфлікти. Але важливо розуміти, що це відповідальність, і покращити стосунки ми зможемо, якщо над ними працюватимемо. 
А головна умова для цього - комунікувати, ділитися й відкриватися другій половинці.