Кожен день нашого життя сповнений різними подіями, зустрічами з новими людьми, спілкуванням з рідними і друзями та іноді непередбачуваними сценаріями, до яких ми не завжди емоційно готові. Згадайте, чи зривалися ви на людину, котра наступила вам на нове взуття в громадському транспорті, або через важкий день на роботі? Чи засмучувалися через дрібниці так сильно, що вже за місяць смішно згадувати? Такі реакції свідчать про недостатньо розвинений емоційний інтелект. 

Емоційний розвиток — невід’ємна частина соціалізації особистості, яка починається змалечку: в дитячому садочку, з батьками, з однолітками на ігровому майданчику. Аби у дорослому житті емоції не керували вами та вашими діями, необхідно розвивати емоційний інтелект. 

Основи розуміння емоцій закладаються ще у ранньому віці, тож батькам варто звернути увагу на цей аспект становлення дитини. Єдиної інструкції немає, кожна людина особлива і потребує індивідуального підходу. Але батьки можуть застосувати певні універсальні кроки, щоб допомогти маленькій людині навчитися розуміти і сприймати емоції. 

1. Будьте прикладом для своїх дітей 

Діти здебільшого наслідують поведінку своїх батьків, тому перш за все дорослим необхідно навчитися керувати своїми емоціями. Виховання дітей – це праця, що потребує терпіння та особливого контролю над емоціями. Якщо ваша реакція на дії дитини супроводжена криками, сльозами, небажанням донести прохання у прийнятній формі, попрацюйте над вираженням ваших емоцій, оскільки дитина буде віддзеркалювати таку модель поведінки. Поділіться з дитиною вашим досвідом. Розкажіть, як ви керуєте емоціями, як розумієте інших людей та чому тато чи мама також можуть плакати. 

2. Не бійтеся бути емоційними 

Друга порада є логічним продовженням першої. Якщо ви навчилися стримувати імпульсивні негативні реакції по відношенню до дитини, вам потрібно залишитися відкритим у вираженні інших емоцій. Батьки першими знайомлять малечу з широким спектром існуючих емоцій. Тож радійте разом з нею, коли маленький сусід на дитячому майданчику пригостив цукеркою, покажіть свою щиру повагу хлопчику, що допоміг бабусі. Не забувайте про емоції стурбованості, суму, невдоволення та інші. Оберігати дитину від негативу потрібно, проте вона має знати, як їм керувати. 

3. Підкріплюйте емоції діями 

Якщо дитина вже розуміє значення емоцій, важливо показати їй, які дії допоможуть виразити їх точніше. Наприклад, злість чи образа на людину не має підкріплюватися бійкою, як можна побачити в кінофільмах. А ось коли радієш за близьку людину, то доречними будуть щирі обійми. Обрати делікатний підхід, аби запитати друга, чому в нього поганий настрій, дитині може бути важко, але ви в змозі пояснити їй, що турбота про близьких та друзів є важливою. Жести, міміка, формулювання своїх висловлювань можуть загострити або ж, навпаки, полегшати комунікацію, тому навчіть дитину користуватися цим інструментарієм на своєму прикладі. 

4. Не сваріть дітей за емоційність 

Часто батьки, боячись осуду оточуючих, забороняють дитині емоційні реакції. Звісно, поведінка не має порушувати межі інших людей або комусь шкодити, проте навмисне пригнічення емоцій призводить до дисонансу, нерозуміння дитиною, як себе поводити, чому вона не може сміятися, коли їй весело, і чому – якщо ти хлопчик, тобі не личить засмучуватися та жалітися на те, що турбує. Більш того, блокування емоційних сплесків негативно позначається на здоров’ї, психічному стані людини, викликає серцево-судинні захворювання. Дитина, яку обмежують в проявах свого настрою, не зрозуміє емоційний фон іншої, їй буде важко адаптуватися до нетипових ситуацій. 

5. Спілкуйтеся 

Ще один крок – це обговорення емоційного стану з дитиною в різні моменти життя. Особливо це стосується потенційно нервових ситуацій, таких як зустріч з новим колективом, похід у маркет, де велике скупчення людей, прийом у лікаря. Дізнайтеся, що відчувала ваша дитина в ці моменти, про що думала, чого боялася. Порівняйте з тим, що дитина відчуває вдома, чи є в неї тривога або неспокій в комфортнішому середовищі. Після стресової для дитини події обговоріть, як змінилися її емоції, чи справдилися переживання, що були на початку. Це вас зблизить, дитині допоможе відкритися, а вам дасть уявлення про її рівень емоційного інтелекту. 

6. Нові друзі — нові емоції 

Розвиток емоційного інтелекту, як і більшість занять, найефективніше відбувається на практиці. В дошкільних закладах, гуртках, на дитячому майданчику дитина буде вимушена підлаштовуватися до спілкування з людьми різного темпераменту, віку та враховувати емоційну налаштованість інших. Якщо обмежити коло спілкування дитини до батьківського, буде втрачено важливий момент соціалізації особистості. Батькам варто пам’ятати, що окрім розвитку IQ, гуртки мають розвивати й EQ, вміння перемикати увагу, працювати в команді, дослуховуватися до інших. Цих якостей легше набути в колективі. 

7. Використовуйте допоміжні засоби 

Методологія дитячої освіти змінюється зважаючи на нові потреби, що виникають. Все більше уваги приділяється питанню всебічного розвитку дитини. На ринку з’являється сучасна дитяча література, ігри, які моделюють різні буденні ситуації, для знайомства дитини з емоціями. В ігровій формі дитина краще запам’ятовує і реагує, в неї формуються стійкі асоціації щодо певних подій. З нею буде легше одразу обговорити її почуття, дати пораду, разом дійти певних висновків. Тому я раджу цікавитися додатковими матеріалами, це дасть вам змогу покращити EQ дитини самостійно. Емоційний інтелект дитини є не менш важливим, ніж логічне мислення та прикладні знання, адже це фундамент для успішної взаємодії з людьми та розуміння себе в майбутньому. Сподіваюсь, що такі сім нескладних кроків допоможуть вам і вашій дитині вміло керувати емоціями.