"Іноді людині потрібно відчути саме це - що ти комусь небайдужий..."

       Ніна Іванівна 50 років відпрацювала в школі вчителем молодших класів. Виростила сина, потім допомагала сину піднімати дітей – онука Валерія і внучку Тетяну. Вийшла на пенсію і сподівалася пожити, в кінці кінців, для себе. Та видно не судилося – Тетяна вийшла заміж і народила Ніні Іванівні правнука – Данила. Сімейне життя у внучки не заладилося, вона розлучилася з чоловіком, почала зловживати спиртними напоями, не приділяла уваги сину, вела «нічний» спосіб життя. Мати і брат Тетяни, з якими вона проживає в одній квартирі, теж, як кажуть, «не просихають». Батько Тетяни – син Ніни Іванівни – давно розлучився з дружиною і не цікавиться життям своїх дітей – у нього інша сім,я. 

      Маленький Данило практично голодував, не кажучи вже про відсутність елементарного догляду за зовнішнім виглядом, одягом дитини. Мати залишала його без нагляду іноді на кілька днів. Спокійно спостерігати за цим Ніна Іванівна, звичайно, не могла, тому забрала правнука до себе. Зараз Данилкові вже 9 років, живе він з прабабусею. Взяти під опіку його їй не дозволяють через похилий вік – далеко за 70. Тим часом Тетяна вийшла вдруге заміж, у 2008 році народила другу дитину, потім знову розлучилася.

     В поле зору ЦСССДМ сім,я потрапила за повідомленням з медчастини про те, що мати не відвідує дитячу поліклініку для планового огляду немовляти. Проведене спеціалістами центру спільно з службою у справах дітей соціальне інспектування виявило весь клубок проблем: відсутність елементарних умов для повноцінного догляду за дитиною (немає навіть ліжка), незадовільні санітарно-гігієнічні умови, проживання старшого сина з прабабусею, зловживання алкоголем всіх дорослих членів сім,ї, великі борги за комунальні послуги, відсутність документів на отримання соціальної допомоги на новонароджену дитину. Рішенням постійнодіючої комісії з питань координації дій щодо попередження насильства в сім,ї та роботи з сім,ями у складних життєвих обставинах сім,я Тетяни поставлена під соціальне супроводження для оформлення документів на отримання соціальної допомоги на дитину, формування навичок догляду за новонародженою дитиною, формування відповідального ставлення до своїх батьківських обов,язків.

     Протягом першого триместру перебування під супроводом спеціалісти центру допомогли Тетяні оформити свідоцтво про народження дитини, зібрали повний пакет документів на виплату соціальної допомоги; постійний контакт, соціально-педагогічні бесіди допомогли Тетяні усвідомити свою відповідальність за дітей. Та моніторингове інспектування виявило, що до подолання кризи ще далеко: хоч мати і почала цікавитися життям старшого сина, жити від продовжує з прабабусею; санітарно-гігієнічний стан квартири все ще незадовільний. Тому було прийняте рішення про продовження терміну супроводження сім,ї. Акцент в роботі тепер був зроблений на постійному контролі за додержанням санітарно-гігієнічних норм та формуванні почуття відповідальності за дітей у матері. Здавалося б, як можна переробити людину за 3 місяці контролем і розмовами? Та виявилося, що іноді людині потрібно відчути саме це – що ти комусь небайдужий, небайдужі твої діти. Про контроль мріють діти, яким не вистачало материнської любові та уваги, бо контроль – це все ж таки увага, а дитинство Тетяни було позбавленим материнської любові і уваги. Можливо тому зовсім невелика доля контролю, а головне, уваги, так добре спрацювали у випадку з Тетяною. Досить швидко були досягнуті результати, яких, зазвичай, не дають і значно більші зусилля.

       В квітні 2009 року сім,я була знята з соціально супроводження. Старший син поки що живе з прабабусею, але найближчим часом Тетяна планує забрати Данила до себе. Центр постійно допомагає Ніні Іванівні: залучався спонсор для придбання одягу та канцтоварів до школи для Данила, надається гуманітарна допомога одягом та взуттям. Ніна Іванівна є членом сімейного клубу, засідання якого вона постійно відвідує і де завжди може отримати добру пораду і підтримку.