Понад 100 000 дітей в Україні зростають у державних закладах різних типів: дитячих будинках, школах-інтернатах тощо. Лише 8% цих дітей дійсно є сиротами. Переважна ж більшість дітей в інтернатних закладах мають не лише родичів, але й одного чи навіть двох батьків.
  
При цілісному підході держави до підтримки сім’ї можна було б забезпечити виховання всіх цих дітей в родині або в умовах, максимально наближених до сімейних. Однак найпоширенішим фактором, який впливає на рішення батьків віддати дитину в інтернат, стає бідність. Інколи через аморальну поведінку батьків дитина може опинитися у складних життєвих обставинах і потребувати термінового соціального захисту. Для таких дітей існують державні притулки, центри соціально-психологічної реабілітації, в яких вони також тимчасово ізольовані від сімейного оточення та суспільства.
Після багатьох наукових досліджень, влада все ж таки почала робити перші кроки у реформуванні державного нагляду та виховання дітей, які опинились у складних життєвих обставинах. Так, 26.01.2016 року в Україні був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», який регламентує функціонування патронатної сім'ї. 
Що це таке і навіщо це потрібно? Україна ще в 1991 році, приєднавшись до Конвенції ООН з прав дитини, визнала те, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Однак замість зміцнення сімей, створення умов, за яких батьки зможуть відповідним чином дбати про дітей, держава щороку витрачає мільярди гривень на утримання інтернах закладів, притулків та центрів. Посилаючись на дані інтернет-видання газети "Сьогодні", тільки у 2016 році з державного бюджету на утримання інтернатів виділено 7 млрд грн. Однак 85% цих грошей іде на утримання приміщень і заробітну плату персоналу, і тільки 15% - на потреби дітей. 
Саме тому сьогодні в країні є пріоритетнім напрямком створення сімейного патронату, який би забезпечував тимчасовий захист дітей віком від 0 до 18 років, які втратили батьків або чиї батьки не здійснюють своїх батьківських обов'язків внаслідок різних причин, до вирішення подальшої долі дитини. Кожний громадянин України, який має свою сім'ю, вищу освіту, позитивний досвід виховання дітей, відповідні житлові умови та бажання надати чужій дитині тимчасовий прихисток, турботу і увагу, може стати патронатним вихователем.
Хто такий патронатний вихователь? Це спеціально підготовлений працівник, який на договірній основі з уповноваженим органом здійснює догляд, виховання дітей, тимчасово влаштованих у його сім’ю, та несе відповідальність за їх життя та здоров’я під час перебування. 
Патронатними вихователями можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки) і від 35 до 65 років (для чоловіка), які перебувають у зареєстрованому шлюбі; проживають на спільній житловій площі; мають позитивний досвід виховання дітей; одна (один) з яких виконання обов’язків патронатного вихователя не поєднує з іншою трудовою діяльністю; пройшли курси спеціальної підготовки; відповідають іншим вимогам, визначеним у чинному законодавстві. Важливим стимулюючим чинником є те, що патронатному вихователю виплачують заробітну плату та зараховують трудовий стаж.
Під час перебування дитини в патронатній сім’ї соціальними службами проводиться робота з реабілітації її біологічної родини, аби повернути дитину в належне сімейне середовище. Така форма виховання дає змогу не влаштовувати її в інтернатні заклади, а відразу ж передавати патронатному вихователю до вирішення питання подальшого влаштування. Термін перебування дитини у родині визначається індивідуально, залежно від потреб дитини та процесу вирішення питання щодо її повернення в рідну сім’ю або іншого влаштування, але не може перевищувати трьох місяців. Загальний термін перебування дитини в сім'ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців. 
Чи готові Ви створити патронатну сім'ю? Запровадження патронатної форми виховання дітей все більше набирає обертів по всій Україні. В нашому місті можна також створити таку сім'ю. Тому, якщо Ви не байдужі до долі дітей, які тимчасово опинились у складних життєвих обставинах, готові ділитися досвідом, увагою та турботою, забезпечити житловими умовами та всебічним розвитком, попередивши потрапляння дітей до інтернатних закладів, Енергодарський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді здійснить всю необхідну допомогу та підтримку для функціонування Вашої патронатної сім'ї. 
Звертайтеся за адресою: м. Енергодар, вул.Козацька, 17 кабінет №3. Довідки за телефонами (06139) 6 19 54, 4 38 44.